Комахи

Загальна характеристика

Тіло (довж 0.2 мм;— 33 см) з хітинізованим покривами, поділяється на головний і черевний відділи, кожний з яких складається з окремих сегментів , сегменти голови злиті. На голові розміщені пара членистих вусиків (антени), ротові придатки, органи зору; на грудях— кінцівки: 3 пари членистих ніг і 1-2 пари крил; на кінці черевця— статеві і хвостові придатки (церки), іноді жало. Органи виділення головним чином мальпігієві судини. Кровоносна система незамкнена, функцію серця виконує спинна судина, функцію крові— гемолімфа. Органи дихання;— трахеї (у водних зябро-трахеї), що відкриваються назовні дихальцями. Чуттів органи (зору— фасеткові очі та прості вічка, слуху — тимпанальний апарат, дотику— чуттєві волоски, нюху— ямки, волоски, рівноваги — хордотональний апарат та ін.) досягають великої різноманітності, в основі їх будови лежать т.зв. сенсили, розкидані по різних частинах тіла поодиноко або зібрані у великі скупчення. Більшість видів К. фітофаги, є всеїдні (таргани), хижаки, що поїдають ін. комах, молюсківчервів тощо, копрофаги (гнойовики), кровисисні (комарі, воші, блохи).
Майже всі К. роздільностатеві. Розвиток з перетворенням (метаморфоз), яке буває повним (коли личинка, що різко відрізняється від дорослої особини, перетворюється на лялечку, з якої виходить доросла комаха), або неповним (личинка, що вийшла з яйця, має вигляд, близький до імаго). Відомо бл. 1.5млн. видів поширених від Антарктиди до 84° нп. широти. Більшість К. наземні форми, багато видів живе в землі, деякі в прісних водах, окремі — в морях. y— близько 25 тис.
Класифікація досить складна,існує кілька різних систематик. За однією з них К. поділяються на два підкласи: ектогнатних, або прихованощелепних (Ectognatha). Ектогнатні об'єднують три ряди: безвусикові, ногохвости, двохвістки. Ектогнатних ділять на первиннобезкрилих з 1 рядом — щетинкохвости та крилатих, куди належать переважна більшість К. з неповним перетворенням: одноденки, бабки, терміти, таргани, богомоли, веснянки, прямокрилі, сіноїди, пухоїди, воші, рівнокрилі, клопи та ін. і К. з неповним перетворенням: жуки, сітчастокрилі, верблюдки, метелики, перетинчастокрилі, блохи, двокрилі та ін. Зі ін. систематикою К. поділяють на 2 підкласи: нижчі або первиннобезкрилі (Apterygota), та вищі К., або крилаті (Pterygota). Більшість К. приносять користь як запилювачі рослин; деякі види виробляють речовини (мед, віск, шовк, природні фарби), які використовуються людиною як харчові продукти та сировина для промисловості. Багато К. — шкідники сільського та лісового господарств, окремі— переносники збудників хвороб і паразитів людини, тварин або рослин або самі є паразитами. Наука, що вивчає К., наз. ентомологією.
Клас Комахи включає понад 1 млн видів.

Зовнішня будова

Тіло комах розділене на три відділи: головугруди та черевце. Голова утворюється з шести сегментів, що повністю зливаються у дорослої комахи. Перший і третій сегменти не мають придатків, другий несе пару вусиків {антен); на четвертому, п'ятому та шостому сегментах розвиваються парні частини ротового апарату — верхні щелепи (мандибули), нижні щелепи (максили) і нижня губа. Вусики за будовою і розміром дуже варіюють і є важливою систематичною ознакою. Вони можуть мати ниткоподібну, пластинчасту, булавоподібну та інші форми. Розвиток і форма щелеп і нижньої губи залежать від характеру живлення. Виділяють такі основні типи ротового апарату:*
  1. гризучий (тарганижукимурахиличинки метеликів);
  2. гризучо-лижучий (бджолиджмелі);
  3. колючо-сисний — нижня губа утворює довгий хоботок, а щелепи перетворюються на колючі щетини (комаріпопелиці);
  4. сисний — хоботок розвивається з нижніх щелеп, а верхні повністю редукуються (метелики);
  5. лижучий — утворений нижньою губою (мухи).
У багатьох дорослих комах, які не живляться ротові органи взагалі не розвинені (одноденки).
Комахи здатні рухати головою. Рухи ці в більшості випадків обмежені однією площиною (вертикальною або горизонтальною), і лише богомоли можуть повертати голову в декількох площинах.
Груди складаються з трьох сегментів, які несуть три пари членистих кінцівок. Залежно від способу пересування комахи кінцівки за будовою можуть бути:

  1. ходильні або бігальні (паличники, багато жуків);
  2. стприбальні (сарановіконикиблохи);
  3. риючі (вовчкижуки-карапузи);
  4. хапальні (богомоли);
  5. плавальні (жуки-плавунці).
У більшості комах до другого і третього сегментів грудей прикріплюються органи польоту — крила. Вони утворюються як вирости покривного епітелію і зміцнюються жилками. У примітивніших видів передні та задні крила однакові за будовою і функцією, яку вони виконують (бабки). У мух і комарів розвивається лише передня пара крил, у віялохвостих — задня. Нерідко передні крила виконують захисну функцію, перетворюючись на надкрилля (клопижуки). Багато видів комах повторно втратили крила (блохивоші), що пов'язано з особливостями їхньої життєдіяльності. Крила приводяться в рух літальними м'язами, що займають значний обсяг грудного відділу.
Черевце комах утворене різною кількістю сегментів (не більше дванадцяти). Воно майже завжди позбавлене кінцівок.

Покриви

Хітинова кутикула в усіх наземних видів укрита тоненьким шаром воскоподібної речовини, яка перешкоджає випаровуванню води. На тілі комах є численні волоски, що виконують функцію органів дотику або слуху. ВИДІВ-1,5МЛН

Нервова система

Нервова система комах побудована за принципом черевного нервового ланцюжка. Головний мозок досягає великого розвитку, особливо у суспільних комах. Нервова система побудована за типом нервового ланцюжка; центральна нервова система включає мозковий ганглій (головний мозок), підглотковий ганглій, сегментарні ганглії черевного ланцюжка.

Органи чуття

Фасеткові очі комах розташовані на першому сегменті голови. Нерідко є ще декілька простих очок (наприклад у медоносної бджоли). Багато видів мають гарний зір. Так, бджоли можуть розрізняти форму предметів і деякі кольори (червоний, жовтий, зелений, синьо-фіолетовий, ультрафіолетовий). На відміну від людських, очі бджіл чутливі до поляризованого світла. Усі комахи здатні сприймати коливання температуриТерморецептори локалізовані у них в особливих волосках на члениках ніг. У багатьох комах розвинені органи слуху, утворені волосками на ногах і черевці. Дуже добре розвинені органи хімічного чуття і нюху. Смакові рецептори містяться на ротових частинах і на лапках. Комахи чутливі до рівня вологості повітря та магнітних полів.

Травна система

У ротову порожнину впадають протоки слинних залоз. У личинок метеликів на нижній губі є шовковичні залозисекрет яких швидко застигає на повітрі і використовується для плетіння коконів. Ротова порожнина веде до стравоходу й далі до шлунка. Залозисті клітини кишечника виробляють травні ферменти, склад яких визначається характером їжі комахи. Травна система починається ротовою порожниною, в яку входять протоки слинних залоз. Травна частина складається з 3 відділів: передньої, середньої і задньої кишки; довжина і об'єм його залежать від роду їжі та її поживності.

Дихальна система

Дихальна система представлена добре розвиненою мережею повітроносних трубок — трахейТрахеї відкриваються на поверхню тіла невеличкими отворами — дихальцями. Вентиляція трахей у багатьох видів здійснюється рухом черевця. Деякі комахи (жуки водолюбиклоп гладун) що живуть під водою, періодично піднімаються на поверхню і запасають повітря під надкрилами, де воно утримується волосками з незмочуваною поверхнею.

Кровоносна система

Кровоносна система незамкнена. Безбарвна гемолімфа, яка циркулює в порожнині тіла комах, слугує для транспортування поживних речовин, продуктів обміну, гормонів. Рух гемолімфи забезпечується скороченнями спинної судини — серця.

Видільна система

Видільна система утворена мальпігієвими судинами — тонкими трубкоподібними виростами кишечника. їхні вільні кінці лежать у порожнині тіла. Розчинні продукти обміну поглинаються клітинами стінок мальпігієвих судин і просвітами проходять у кишку. Пристосуванням для акумуляції води у комах є жирове тіло. Внаслідок окиснення жирової тканини виділяється велика кількість води.

Статева система та розвиток

Детальніше у статті Життєвий цикл комах
Майже всі комахи роздільностатеві. Чоловічі статеві органи у багатьох комах представлені парними сім'яникамисім'явивідними протоками і копулятивним органом, а жіночі — двома яєчниками та жіночими статевими шляхами У багатьох видів добре виражений статевий диморфізм: самці та самиці відрізняються за розмірами, забарвленням, розвитком крил, будовою ротового апарату. У більшою метеликів і жуків запліднення зовнішньо-внутрішнє. У цьому випадку сперматозоїди виводяться в навколишнє середовище й вкриваються захисною оболонкою, що запобігає їхньому висиханню. Самиця підбирає їх за допомогою статевих придатків. Часто зустрічається внутрішнє запліднення, коли сім'яна рідина вводиться безпосередньо в статеві шляхи самиці. Іноді яйця розвиваються шляхом партеногенезу (попелиціпаличники).
Практично в усіх комах у життєвому циклі присутня личинка — їм властивий розвиток із перетворенням. У разі розвитку з неповним перетворенням личинка веде такий самий спосіб життя, як і доросла особина — імаго. У разі розвитку з повним перетворенням личинка виходить з яйця на ранніх етапах розвитку. На стадії лялечки відбувається руйнування личинкових органів і формування органів імаго. Ріст комах супроводжується линянням. Доросла комаха не линяє.

Екологія та різноманітність

Комахи освоїли земну поверхню, ґрунт, повітря. Деякі види повторно заселили прісні водойми (клопи-водоміри, деякі їздці), меншість проникла в моря (деякі двокрилі). Розміри комах варіюють у дуже широких межах. Самці тропічного Жука-Геркулеса досягають 15 см, а самки свього 8 см, найбільшим жуком вважається Вусач-титан гігантський — 17-18 см, деякі види паличників — до 30 см, а найбільшим з них є Фобетікус Чана, який досягає 357 мм у довжину, а за умови випростаних передніх ніг — усі 567 мм [1]. Розмах крил метелика совки агріппи — 28 см. Найменші комахи — до 0,3 мм завдовжки.
До комах з неповним перетворенням належать ряди ТарганиТермітиПрямокриліВошіКлопиБогомоли та інші. До комах з повним перетворенням — ряди ТвердокриліЛускокриліПеретинчастокриліДвокриліБлохи та інші.

Немає коментарів:

Дописати коментар